Три варіанти, як зробити вибір

  Кожен день ми витрачаємо непомірну кількість часу і енергії, вибираючи між одно привабливими варіантами. Однак, незважаючи на те що вони здаються нам рівнозначними, кожен з них привертає нас по-своєму, що змушує нас йти на компроміс, навіть якщо ми всього лише робимо вибір між салатом з капусти (легко і корисно), лососем (важчий в засвоєнні білок) і равіолі (смачно, але містить багато вуглеводів).

    Якщо навіть такі буденні рішення віднімають у нас стільки часу і сил, що вже говорити про більш серйозні ситуації, з якими ми стикаємося щодня в своїх організаціях. Який продукт продовжити випускати, а який припинити? Кого найняти і кого звільнити? Чи варто мені починати цю нелегку розмову?

    І за кожним з цих питань слід нескінченне число інших таких же. Якщо затівати важка розмова, то коли? І як? Що краще: зателефонувати, зустрітися особисто або написати листа? Говорити при всіх або наодинці? Які відомості повідомляти, а які краще приховати? І далі в тому ж дусі …

   Як же нам навчитися більш ефективно справлятися з прийняттям всіляких важких рішень? Є декілька пропозицій.

Перший метод полягає у використанні сили звички, щоб значно знизити втому, пов’язану з рутинними питаннями. Суть в тому, що якщо ви візьмете собі в звичку, наприклад, завжди їсти салат на обід, то вам більше взагалі не доведеться приймати рішень з цього питання. Таким чином, ви заощадите енергію для інших справ.

Це дієвий метод, коли мова йде про передбачувані й рутинні рішення. Але як бути з нестандартними ситуаціями?

Другий метод передбачає застосування алгоритму «якщо / то» для спрощення спонтанних рішень. Уявімо, наприклад, ситуацію, що вас хтось постійно перебиває і ви не знаєте, як на це реагувати. В цьому випадку моє правило звучало б так: якщо людина переб’є мене двічі в розмові, то я їй зроблю зауваження.

Ці дві техніки: сила звички і принцип «якщо / то» допоможуть прискорити безліч типових і рутинних рішень, з якими ми стикаємося в житті.

Однак залишається проблема великих, стратегічних рішень, які не можна ні передбачити, ні перетворити в звичку. Саме такі рішення можуть затягуватися на тижні, місяці, роки, гальмуючи розвиток людини, відносин, або організації в цілому. І найголовніше, це питання на які не існує якісних і свідомо правильних відповідей. Такі питання, що тягнуться неперевершено довго закінчую методом “Таймера”. 

Третій метод прийняття рішень: метод “Таймера”.  Включаємо таймер, проблему розписуємо по квадрату Декарта аналізуємо й розписуємо кроки. Рішення  завжди приймаються за виділений на них час.

Надихнула на статтю книга «Правило чотирьох секунд».